Якщо кохаю я, то з головою в омут!
Якщо жадаю, то до попелу удвох…
Одне життя ніхто не дасть прожити знову…
Щоб так любити, прожити треба не одне життя.
Хіба я можу прирікатися з Творцем?
Хіба не Він дарує людям долю?
Хоч не смиренно часом хрест несем,
Хто я, щоб не виконувати волю?
Хіба можливо не цінити ту любов,
Яку Творець пролив в мені крізь тебе?