В категорії матеріалів: 709 621-640
Сторінки: « 1 2 ... 30 31 32 33 34 35 36 »
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Клене мій безлистий, клене зледенілий (За темою С. Єсеніна-Клен ты мой опавший, клен заледенелый, ) Клене мій безлистий, клене зледенілий,
Темнішає.
Спека у лісі відчутна...
Та я не про це!
Не про це
абсолютно.
Я ішов по землі, кожен закуток серця обмерз.
Я тягнув на потомленій спині єдиний свій хрест.
Летять, блищать, мигають миті-шпиці,
Сумую і тремчу,
Та все вперед з прудкої колісниці,
Та все в майбутнє зрю.
Золотистого меду із пляшки струминка текла
Так тягуче і довго, що мовить хазяйка поспіла:
Тут, в Тавриді сумній, куди доля всіх нас занесла,
Не нудьгуєм ніяк ми - і через плече подивилась.
Дівчина дивно в церковнім хорі
Про всіх співала в чужім краю,
Про всі кораблі далеко в морі,
Про всіх, забув хто радість свою.
Як обіцяло, не обманювало,
Проникло сонце вранці рано
Скісною дивиною маревною
Від пройми і аж до дивана.
По вечорах над ресторанами
Повітря дике, тіней рух,
Керує окриками п’яними
Весняний і розтлінний дух.
Я, я, я. Що за дикості слово!
Невже справді он той - це є я?
Хіба мама любила такого,
Напівсивого, жовто-блідого,
І всезнаючого як змія?
Переклад з рос. – Галина Верд
В якусь хвилину невловиму,
незаперечну на роки,
я зрозуміла, що немила
не буду, певно, вже, завжди.
Переклад з рос. – Галина Верд
Переклад з рос. – Галина Верд
Жде далека путь-дорога
у світанок чи на спад.
Буде давня в ній тривога –
і на картах, і без карт.
Осінь. Казка. Замок див,
Огляду відкрита сфера.
Ліс. Просіки. Даль шляхів,
Що вдивляються в озера.
Хай скрапують слова,
Як сад бурштин і цедру
У простір губить щедро,
Ледь-ледь, лиш ледве- ледве.
Все розкрадено, продано, зраджено,
Смерті чорне мигтіло крило,
Все нудьгою голодною знаджено,
Чом же в душу закралось тепло?
"ТОП++ - до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
