В категорії матеріалів: 718 Показано матеріалів: 641-660
Сторінки: « 1 2 ... 31 32 33 34 35 36 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Переклад з рос. – Галина Верд Частина перша Їхали ведмеді На велосипеді. А за ними кіт Навпаки сидить. А за ним комарики В кульці, мов ліхтарики. А за ними паця Верхи на собаці. Леви на кобилі, Вовк в автомобілі. Зайчики В трамвайчику. Жаба на мітлі… Їдуть, посміхаються, Пряники гризуть.
В якусь хвилину невловиму,
незаперечну на роки,
я зрозуміла, що немила
не буду, певно, вже, завжди.
Переклад з рос. – Галина Верд Муха, Муха-Цокотуха, Золотаве пузо чуха! Муха полем довго йшла, Муха грошика знайшла. Пішла Муха на базар Та купила самовар: «Таргани, приходьте в гості, Я вас чаєм пригощу!»
Переклад з рос. – Галина Верд 1 Добрий лікар Айболить! Він під деревом сидить. Лікуватись не боїться І корова, і вовчиця, І жучок, і черв’ячок, І ведмедиця! Полікує, зцілить в мить Добрий лікар Айболить!
Жде далека путь-дорога
у світанок чи на спад.
Буде давня в ній тривога –
і на картах, і без карт.
Осінь. Казка. Замок див,
Огляду відкрита сфера.
Ліс. Просіки. Даль шляхів,
Що вдивляються в озера.
Хай скрапують слова,
Як сад бурштин і цедру
У простір губить щедро,
Ледь-ледь, лиш ледве- ледве.
Все розкрадено, продано, зраджено,
Смерті чорне мигтіло крило,
Все нудьгою голодною знаджено,
Чом же в душу закралось тепло?
Ця туга за вітчизною!
Давно розвінчана морока!
Однаковісінько мені
Де цілковито одинокій
Рушили поляки в бій, Ґей списи довгі мали З ними гетьман Радзивілл , Ґей йшов із козаками. Ті завзяті козаки, Ґей та москву громили, Зверхність та пихатість їй, Ґей дуже швидко збили.
Скільки раз, аж корчачись від болю,
Добувавсь додому я повзком,
Та пробитий був не лиш злобою -
Можна зранить навіть пелюстком.
Помучив тебе я немало
Й донині сумління гризе,
За те, що не знало покою,
Прости, моє серце, мене.
Ти безгрішна аж така,
Що святою майже стала.
Не загризла й хробачка
І рогами не вбивала.
Ти безгрішна аж така,
Що святою майже стала.
Не загризла й хробачка
І рогами не вбивала.
Михаил Лермонтов Нет, не тебя так пылко я люблю, Не для меня красы твоей блистанье: Люблю в тебе я прошлое страданье И молодость погибшую мою. Когда порой я на тебя смотрю, В твои глаза вникая долгим взором: Таинственным я занят разговором, Но не с тобой я сердцем говорю. Я говорю с подругой юных дней, В твоих чертах ищу черты другие, В устах живых уста давно немые, В глазах огонь угаснувших очей.
Не пробуй этот мед: в нем ложка дегтя. Чего не заработал - не проси. Не плюй в колодец. Не кичись. До локтя всего вершок - попробуй укуси. Час утренний - делам, любви - вечерний, раздумьям - осень, бодрости - зима... Весь мир устроен из ограничений, чтобы от счастья не сойти с ума /Булат Окуджава/
Вселенский опыт говорит что погибают царства не от того, что тяжек быт или страшны мытарства. А погибают оттого (и тем больней, чем дольше), что люди царства своего не уважают больше. /Булат Окуджава/
Тут під небом чужим ніби гість я незваний. Клином в небі летять в рідний край журавлі Серце рветься з грудей за ключем-караваном І підранком душа проводжає птахів...
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...