|
|
В категорії матеріалів: 719
Показано матеріалів: 661-680 |
Сторінки: « 1 2 ... 32 33 34 35 36 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Тут під небом чужим ніби гість я незваний.
Клином в небі летять в рідний край журавлі
Серце рветься з грудей за ключем-караваном
І підранком душа проводжає птахів...
|
 Фото від користувача Надії Дубиняк
* * *
On s’embrassait parmi les seigles
Mais aux confins de cet été
Un août joyeux un août espiégle
Plogeait dans un ciel éclaté.
Les larmes de la clarté supréme
ont tout uni au creux des levres
et les deux âmes unies de même
passaient ensemble dans les airs.
|
Велика б, здавалось, робота, Життя безтурботне таке, Підслухать у музики ноту І легко сказати – моє.
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 18.02.2013
|
|
|
| сторінка: Аудіовірші
| АВТОР ТВОРУ:
Ігор Стожар
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Стожар
|
Дата: 04.02.2013
|
|
Під вуаллю притиснула руки.
«Ти сьогодні так зблідла чого?»
- Це тому, що печаллю до муки
Напоїла, мов трунком, його.
|
|
Ах, що там на річці - примара чи ні:
Білим куриться димом і сяє
Металом на сонці?
Ах, що таке чується там, в далині.
Звуки ці мов солодка знемога назустріч летять!
|
Мжичить мряка липка і холодна.
На погості я тихий,сумний.
Над могилами віє нещадно
Шум ялиць і берізок щемний.
|
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! – та сама.
|
Дворы стоят
в пурге осенних астр.
Какая
сине-розовая вьюга!
Ну
почему я думаю о Вас?
Ведь мы
давно забыть должны друг друга.
|
|
Колись давно читав вірші цього автора, дуже подобались...От і "стукнуло"....
Автор: Александр Де Вайс
Переклад: Дужак Андрій
Я не профі, але щось вийшло....
|
|
Автор: Уільям Блейк
Переклад: Дужак Андрій, Зінько Роман
|
|
В РОКИ, У ДАЛЕКІ,МИНУЛІ,
ВУЛИЦЯ ЗЛОГО СЕЛА,
ДІВА ПРЕЧИСТА,МАРІЯ,
ЯК ПУТНИЦЯ ,НЕЮ ПІШЛА.
ВЕЧІР СПУСКАВСЯ МОРОЗНИЙ,
БУЛА ЗАМЕТІЛЬ НАД СЕЛОМ,
СТУКАЛА ТИХО,НЕСМІЛО,
ДІВА ПІД КОЖНИМ ВІКНОМ.
|
|
Перша спроба перекладу...
|
О небо, тільки би хоч
раз
Вогнем яскраво запалало
Життя моє, і легко б
стало,
Я просіяв би – й миттю згас!
|
Тремтливо струм живий
пробіг
По венах
матінки-природи,
Немов би до гарячих
ніг
Її торкнулись чисті
води.
|
Життя почавши в нетрищах міських
Я добрих слів не чув, не знав...
Коли ви пестили дітей своїх
На смітниках я замерзав... |
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
