Аптека. Лютневий день. Ще зима не відступила, але сонце освітлює торгову залу аптеки неначе на дворі весна або літо. Над дверима задзвенів дзвіночок, бо до аптечного приміщення увійшла літня жінка, невисокого зросту...
1. Написано як сценарій для короткого (8 хв.) мультфільму. 2. Ймовірно, це - соціально-політична сатира. 3. До уваги адмінів та читачів! У одному з епізодів забагато ненормативної лексики, але без неї ніяк не можна.
Наддніпрянщина. Дітлахи в ній- як місцеві вітри в цих степах. Їх думки мають непередбачувану логіку. Їх мрії одночасно чисті і наївні, а нерозуміння того , що навколо них те, про що мріють в великих містах, викликає посмішку. Підсмажені на сонці, обвітрені , розмірені як течія степових річок, і запальні як літня гроза. Три зустрічі зі степовиками.
Коли вечір для Різдвяної ночі над степом розкочує темну ковдру, коли перша зірка шукає між хмарами прогалину, щоб заглянути на землю, народжується надія, котру оберігатиме і роститиме віра. Та надія складається з багатьох маленьких іскринок-надій.
