Я хотіла мати друга,
Що підтримає завжди
І нехай біда, недуга
Разом можна пережити
Я надіялась на краще
Бо підтримку відчувала
Я не вірила в життя нещасне
Бо лиш краще знала
Я не закривала серця
Не лишалася байдужа
Я лише бажала щастя
Вірила у слово дружба
Але все в житті омана
Той кого звала я друже
Забув слово «повага»
Не переймався отим дуже
Щось ту дружбу віддаляло
І були нечутні ті слова
Що кричала я так гучно
Щоб та дружба ще жила
А вона котилася у прірву
Забирала все найкраще
Я не знаю в що я вірю
І чи є щось в світі вічне
Я хотіла мати друга
Та чи мала я його?
Щось я втратила, а щось набула
Та не виграла від цього…
Друг
Якщо сльози рікою,
Якщо серце щемить,
І розмова з журбою –
Іще більше болить.
Ти відкрий душу другу.
Розкажи, не мовчи,
Він почує розмову,
Зрозуміє завжди.
Він тобі усміхнеться,
Твої сльози утре.
Твоя радість вернеться,
Тугу він – собі забере
