Я вирішив зробити завершальну частину свого блокбастера про
Українського баламута.................попереджую зразу у даному творі
немає ні ком, ні крапок, ні знаків питання..........символів немає
ніяких.........я вирішив зробити такий собі неграматичний кінець
баламуту......
Коли приходиш мрійний і веселий , у хвилях сміху губиш часу лік – здається, в нашій казці стільки серій, що крапель в морі, що весни у рік. І всі слова стають такі крилаті, цвітуть зірками музика, вірші. І не знайти прекрасніших галактик над мрію серця, сяєво душі. І не впіймати кращої жар-птиці, над жарт розумний, сплесками долонь. Бува себе запитую: чи ти це, до кого так спішу я без вагань? Коли приходиш мрійний і веселий , і в хвилях сміху губимось удвох – здається, в нашій казці стільки серій, що не згубити наших двох епох!
Час адаптації. А я, ніяк не звикну, що сум обмацує мої думки, як нитку худими пальцями… …мої бажання проходять в серці перереєстрацію, а пам'ять, мов офіціантка з тацею знов пригощає спогадом про тебе. І дивиться на все це зверху небо і мовчить. І дощ немов здурів – щодня овації, а я так хочу сонечка, а то - сльота в моєму серці від твоїх слідів…
Прослухати пісню можете завантаживши її з поетичного сайту, що за цією ланкою * (Розмір файлу - 3746 Kb)
"Mи втратили нiжнiсть, Кoxати вжe, пiзнo... Mи втратили нiжнiсть..." * Діє протягом місяця з дня публікації. По завершенню цього терміну можна завантажити з файлового архіву Depositfiles. Ланка та допомога - у вікні з повним текстом твору
сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Василeнкo Любoмир
Наврят, чи ти оціниш те, Що пишу я про тебе, Що так моя душа живе: Римує без потреби. Та тільки сильні почуття Зачеплять серця струни, „Переримоване” життя Зі щастям і зі сумом Покірно стелиться віршем...
Над кошиком думок- самотня ніч. А в кошику - уривки фраз, до чаю. Все, так між іншим, сказане мені я п'ю без цукру, за старим звичаєм. У кошику думок ще талий сніг - ще пробує змінити смак напою...
Я дякую сьогодні цій весні за кожну мить, розділену з тобою.
